Psychological Prospects Journal,
Год журнала:
2023,
Номер
42
Опубликована: Дек. 7, 2023
Мета
статті
полягає
у
теоретичному
вивченні
проблеми
моральної
травми
в
психологічній
літературі
та
емпіричному
з’ясуванні
специфіки
вияву
симптомів
ціннісних
орієнтацій
студентської
молоді
умовах
війни.
Методи.
У
застосовано
методи:
теоретичного
вивчення
наукової
літератури
(аналіз,
синтез,
узагальнення);
організаційний
(порівняльний)
метод;
емпіричні
методи,
представлені
комплексом
психодіагностичних
методик
(шкала
(MISS-M-SF)
(адаптація
для
цивільного
населення
Л.
Засєкіної,
М.
Козігори),
опитувальник
PCL-5,
PHQ-9,
тест
смисложиттєвих
(СЖО),
методика
діагностики
реальної
структури
особистості
(С.
Бубнов));
математичні
методи
(кількісний
якісний
аналіз,
визначення
середньогрупових
значень,
φ-кутовий
Фішера
кореляційний
аналіз);
інтерпретаційний
метод.
Результати.
Проблема
розглядається
переважно
контексті
травматизації
військових,
ветеранів
війни,
представників
професій
екстрених
служб
медичних
працівників.
Моральну
травму
розглядають
як
стан
глибокого
психологічного
чи
емоційного
дистресу,
що
виникає
за
умови
порушення
основних
моральних
цінностей
особистості;
внутрішньої
совісті
особистості,
виникають
ситуації
сприйняття
морального
проступку,
який
зумовлює
гостре
глибоке
переживання
емоційної
провини
сорому
(інколи
відчуття
зради,
гніву,
дезорієнтації);
її
переживанні
вагомими
є:
моральні
стандарти,
міркування,
моральна
поведінка,
емоції
наслідки.
Результати
емпіричного
дослідження
дозволяють
констатувати,
з-поміж
найбільше
вираженими
втрата
довіри,
релігійна
боротьба
релігійної/духовної
віри;
вище
середніх
значень
виявилися
симптоми:
провини,
занепокоєння,
труднощі
з
прощенням
самоосуд;
діапазоні
було
визначено
втрати
сенсу.
Симптоми
не
просто
корелюють
показниками
цінностями
а
істотно
пов’язані
порушенням
системи
цінностей,
зниженням
рівня
інтересу
усвідомленості
життя,
його
насиченості,
відсутністю
бажання
зробити
максимально
продуктивним
й
контрольованим
загалом
бути
суб’єктом
власної
життєдіяльності.
Висновки.
Проведений
теоретичний
огляд
проблематики
демонструє
складність
потребу
подальшого
ґрунтовного
вивчення.
Зокрема,
стосується
уточнення
деталізації
війни;
врахування
вікових,
гендерних
професійних
аспектів
вияву;
програм
психологічної
підтримки
і
супроводу
осіб,
переживають
моральну
травму.
Перспективу
наукового
пошуку
вбачаємо
актуалізації
внутрішніх
ресурсів
роботі
моральною
травмою
The Open Psychology Journal,
Год журнала:
2024,
Номер
17(1)
Опубликована: Окт. 8, 2024
Introduction
The
growing
number
of
servicemen
injured
during
the
war
in
Ukraine
creates
a
need
for
effective
social
and
psychological
rehabilitation
identification
early
signs
Post-Traumatic
Stress
Disorder
(PTSD).
Aims
aim
study
is
to
identify
support
with
PTSD.
Methods
employed
Primary
Care
PTSD
Screen
(Screen
PC-PTSD),
Impact
Event
Scale-Revised
(IES-R),
36-Item
Short
Form
Health
Survey
(SF-36),
Rogers-Diamond
Socio-psychological
Adaptation
Test.
statistics
were
processed
using
descriptive
statistics,
analysis
variance,
regression
analysis.
Results
This
reported
that
29.65%
showed
observed
symptoms
intrusion,
avoidance,
hyperarousal.
It
was
established
reduced
indicators
physical
(R2=0.634,
p<0.001)
(R2=0.607,
components
quality
life
servicemen,
as
well
socio-psychological
adaptation
(R2=0.576,
p<0.001).
Conclusion
Among
studied
almost
30%
demonstrated
PTSD,
emphasizing
relevance
problem.
identified
negative
impact
on
proved
importance
their
complex
rehabilitation,
involving
use
specific
means
at
each
stage.
obtained
results
can
be
used
development
an
algorithm
providing
assistance
International Humanitarian University Herald Philology,
Год журнала:
2022,
Номер
56, С. 16 - 20
Опубликована: Янв. 1, 2022
Бортун
К.
О.,
кандидат
філологічних
наук,
доцент
кафедри
інформаційної,
бібліотечної,
архівної
справи
та
соціально-політичних
і
гуманітарних
дисциплін
Приватного
вищого
навчального
закладу
«Європейський
університет»
СТРУКТУРНІ
ОСОБЛИВОСТІ
АСОЦІАТИВНОГО
ПОЛЯ
ЕРГОНІМІВ
МІСТА
ВІННИЦІ
Анотація.У
статті
проаналізовано
структурні
особливості
асоціативних
макрополів
ергонімікону
міста
Вінниці,
зокрема
було
вивчено
функціювання
ергонімів
у
мові,
мовленні
ментальному
лексиконі.Бо
вивчення
дослідження
власних
назв
на
позначення
груп
людейергонімів,
є
надзвичайно
актуальним
питанням
сучасних
ономастичних
студій.Нами
визначено
найчастотніші
асоціації
респондентів,
пов'язані
з
найвідомішими
власними
назвами
об'єднань
Вінниці:
назви
закладів
харчування,
освітні
установи,
лікувальні
підприємства
виробничого
спрямування,
торговельні
мережі,
спортивні
в'язниці,
органи
влади
Psychological Prospects Journal,
Год журнала:
2023,
Номер
42
Опубликована: Дек. 7, 2023
Мета
статті
полягає
у
теоретичному
вивченні
проблеми
моральної
травми
в
психологічній
літературі
та
емпіричному
з’ясуванні
специфіки
вияву
симптомів
ціннісних
орієнтацій
студентської
молоді
умовах
війни.
Методи.
У
застосовано
методи:
теоретичного
вивчення
наукової
літератури
(аналіз,
синтез,
узагальнення);
організаційний
(порівняльний)
метод;
емпіричні
методи,
представлені
комплексом
психодіагностичних
методик
(шкала
(MISS-M-SF)
(адаптація
для
цивільного
населення
Л.
Засєкіної,
М.
Козігори),
опитувальник
PCL-5,
PHQ-9,
тест
смисложиттєвих
(СЖО),
методика
діагностики
реальної
структури
особистості
(С.
Бубнов));
математичні
методи
(кількісний
якісний
аналіз,
визначення
середньогрупових
значень,
φ-кутовий
Фішера
кореляційний
аналіз);
інтерпретаційний
метод.
Результати.
Проблема
розглядається
переважно
контексті
травматизації
військових,
ветеранів
війни,
представників
професій
екстрених
служб
медичних
працівників.
Моральну
травму
розглядають
як
стан
глибокого
психологічного
чи
емоційного
дистресу,
що
виникає
за
умови
порушення
основних
моральних
цінностей
особистості;
внутрішньої
совісті
особистості,
виникають
ситуації
сприйняття
морального
проступку,
який
зумовлює
гостре
глибоке
переживання
емоційної
провини
сорому
(інколи
відчуття
зради,
гніву,
дезорієнтації);
її
переживанні
вагомими
є:
моральні
стандарти,
міркування,
моральна
поведінка,
емоції
наслідки.
Результати
емпіричного
дослідження
дозволяють
констатувати,
з-поміж
найбільше
вираженими
втрата
довіри,
релігійна
боротьба
релігійної/духовної
віри;
вище
середніх
значень
виявилися
симптоми:
провини,
занепокоєння,
труднощі
з
прощенням
самоосуд;
діапазоні
було
визначено
втрати
сенсу.
Симптоми
не
просто
корелюють
показниками
цінностями
а
істотно
пов’язані
порушенням
системи
цінностей,
зниженням
рівня
інтересу
усвідомленості
життя,
його
насиченості,
відсутністю
бажання
зробити
максимально
продуктивним
й
контрольованим
загалом
бути
суб’єктом
власної
життєдіяльності.
Висновки.
Проведений
теоретичний
огляд
проблематики
демонструє
складність
потребу
подальшого
ґрунтовного
вивчення.
Зокрема,
стосується
уточнення
деталізації
війни;
врахування
вікових,
гендерних
професійних
аспектів
вияву;
програм
психологічної
підтримки
і
супроводу
осіб,
переживають
моральну
травму.
Перспективу
наукового
пошуку
вбачаємо
актуалізації
внутрішніх
ресурсів
роботі
моральною
травмою