
Health & Education, Journal Year: 2024, Volume and Issue: 2, P. 189 - 198
Published: Aug. 28, 2024
Мета – оцінити ефективність застосування когнітивно-моторного тренінгу як частини розробленої програми реабілітації за динамікою показників, які характеризують моторику кисті, когнітивний та психоемоційний стан жінок похилого віку з деменцією наслідками остеопоротичного перелому дистального метаепіфізу променевої кістки у постіммобілізаційному періоді. Методи. Обстежено 82 жінки віку. Контрольну групу становили 23 нетравмовані жінки. Групу порівняння переломом кістки, без ознак деменції, отримували реабілітацію згідно відповідним протоколом. Основну 1 аналогічним переломом, деменцією, 2 розробленою програмою (терапевтичні вправи, функціональне тренування, «MAPS THERAPY»; PNF; мобілізація променево-зап’ясткового суглоба; масаж верхньої кінцівки; кінезіологічне тейпування; тренування додатку «ReHand», стратегії компенсаторного відновного когнітивного тренінгу) тривалістю місяці. Ефективність оцінювали Box and Block Test, Montreal Assessment Cognitive Rating Scale, Digit Span, Тrailmaking test, Benton Symbol Modalities Geriatric Depression Multidimensional Fatigue Inventory, Life-Satisfaction Questionnaire-11. Результати. У обстежених травмованих виявлено порушення дрібної моторики спритності травмованої кінцівки (за Test), зниження когнітивних функцій Scale), погіршення вербальної короткострокової пам’яті пробою «Digit Span»), погіршену гнучкість мислення швидкість переробки інформації (з test), зорової відтворення тестом Benton), швидкості розумових процесів Test). Психоемоційний характеризувався психоемоційним пригніченням фізичною психічною астенією, зниженням мотивації МFI-20), погіршенням задоволеністю життям Questionnaire-11). Моторний, був статистично значущо гіршим досліджуваними показниками, ніж нормальним розумовим статусом (р<0,05). Застосування реабілітації, із використанням сучасних методів фізичної терапії, продемонструвало значуще кращий результат всіма параметрами нейропсихологічного психоемоційного стану (р<0,05) порівняно групою, яка займалась загальними рекомендаціями клінічного протоколу лікування кісток передпліччя. Висновки. для що створена урахуванням наявності дефекту його корекції засобами тренінгу, виявила свою вигляді значущого покращення стосовно вихідного результату досліджуваних показників результатів стандартної реабілітації.