Food Resources, Journal Year: 2024, Volume and Issue: 12(23), P. 152 - 166

Published: Dec. 25, 2024

Предмет. Сучасний стан розвитку людства вимагає обґрунтованого підходу не тільки до отримання якісної конкурентоспроможної продукції, але й зменшення кількості шкідливих викидів в навколишнє середовище внаслідок виготовлення цієї продукції. Зокрема зараз гостро стоять питання вуглекислого газу (СО2) та оксиду вуглецю (СО), що утворюються процесі випалу вапняку у випалювальних печах цукрових заводів і містяться сатураційному газі який застосовується технологічному цукру. Мета. Метою роботи було провести моніторингове дослідження нормативів гранично-допустимих СО СО2 із сатураційного екологічну оцінку цих компонентів для цукрового заводу. Методи. Аналіз проводилося з використанням методичних підходів, які застосовуються вітчизняній міжнародній практиці. Для кількісного визначення атмосферу ми використовували сучасні електронні портативні газоаналізатори, електронний термометр анемометр. Результати. Визначено, складу основних входять оксид (II) – CO, відомий також як чадний газ, диоксид (IV) CO2, вуглекислий кисень O2, азот N2. Проведено узагальнення гранично допустимих стаціонарними джерелами виробництва. Встановлено, вміст залежить від: виду палива вапняку; розміру шихти; фракційного корисної висоти печі; зміщенням зону підігріву чи зони ту іншу сторону; гальмування відбору печі. Проаналізовано, на станції вапно-карбонізації суттєво впливає апаратурне оформлення конструкція карбонізаторів. Запропоновано рекомендації щодо мінімізації запропоновані напрями одиницю виробленої Сфера застосування результатів. Цукрові підприємства одержать дані оцінки забруднюючих речовин їх